СНИНА

Місто Снина було засноване найпізніше в кінці ХІІІ-го століття на основі звичаєвого права. Писемні дані походять з 1343 р. Аж до кінця XVII-го століття була власністю Друґетів. Як oppidum – місто згадується в кінці  XVІ-го століття. У XVІІІ-му столітті тут було 2 маїри, 2 млини на Циросі та сукновальня. У 1721 р. у Снині було 17 селянських та 13 желярських родин, з того 28 руських або словацьких та 2 угорські. У 1787 р. в Снині було 195 будинків і жило тут 1430 жителів. Перша письмова згадка про ярмарок походить з 1772 р. Грамота на право земського ярмарку видана 1838р. Окружним центром Снина стала 1878р. Залізообробний та металургійний завод у 1815 р. побудував Й. Ролл. До залізничної сітки Гуменне – Стащин Снина була підключена в 1912 р. Під час 2-ої світової війни Снина була пошкоджена.

Заводи «Вигорлат» (1951), «Яс» та інші підприємства сприяли соціальному та культурному розвитку міста. Кількість жителів зростає перважно за рахунок українського населення оклиці, зокрема 7 затоплених сіл, на місці яких побудовано водоймище «Старина». У Снині працює лікарня з поліклінікою, словацька гімназія, фахові училища, музична школа. Довгі роки тут розгортала культурно-освітну діяльність МсО КСУТ, цю традицію продовжує СРУСР. У 1915-44 рр. у Снині жив і працював лікар А Гоффман, прихильник народної медицини. До 1487 р. у Снині діяв василіянський монастир св. Катерини. У 1612 р. тут був православний священик Лука. Костьол побудовано у 1751 р, капличка Діви Марії на Кальварії у1847 р. Каштель з кінця   XVІІІ-го століття ,  оточений англійським парком. Побудовано в місті пам’тник воїнам ЧА, полеглим в боях за визволення Снини від фашизму. У 1992 р. було побудовано православний храм.