Обрати сторінку

 

ЗУСТРІЧ – SPOTKANIE

 

Під такою назвою зорганізувала Спілка українських письменників Словаччини 22-го жовтня цього року у Центрі української культури в Пряшеві цікаву зустріч з польськими письменниками з Любліна – Збіґнєвом Фрончеком, Войцехом Песткою та головою Фундації «Вілла Полонія» Яном Сенком.

Гості з Любліна під час зустрічі  познайомили українських письменників Словаччини та дальших присутніх з літературним життям цього 450-тисячного міста.

Збіґнєв Фрончек – відомий польський поет прозаїк, публіцист, літературний критик, головний редактор часопису «Lublin. Kultura i spoloczeństwo». Згаданий журнал  велику  увагу приділяє розвиткові польсько-українських  літературних та культурних взаємин. Збіґнєва Фрончека  перекладено багатьма мовами світу: англійською, французькою, німецькою, румунською, російською. В Україні видано його збірки оповідань і легенд: «Людський голос коня» (2010), «Любов у Любліні» (2011). Він автор-редактор двомовної антології сучасної української поезії «Гравітація взаємності » (Grawitacja wzajemności, 2013). Словацькою мовою його твори  друкувалися на сторінках газет «Kultúra», «Literárny týždenník», у часописах «Romboid», «Slovenské pohľady» у перекладі І. Яцканина.

Войцех Пестка – польський поет, прозаїк, перекладач. Нагадаємо, що у 2008 виходить збірка поезії «Мандрівка линвою» двох сучасних поетів – Анни Багряної (Україна) і Войцеха  Пестки (Польща). Вірші подано мовою оригіналу і паралельно у взаємних перекладах. У 2012 році у львівському видавництві «Астролябія» у перекладі Андрія Павлишина виходить збірка репортажів В. Пестки «До побачення в пеклі».  Цього року в Луцьку появляється вибране його поезії під назвою «Сніданок з Гамлетом» у перекладі Василя Слапчука.

Люблінське відділення Товариства польських письменників, яке очолює Збіґнєв Фрончек, започаткувало видавничу серію «Бібліотека літератур наших сусідів». У цій серії вийшло польською мовою у перекладі Івони Васілевської-Марчук вибране оповідань Івана Яцканина «Dobry już byłem» (три тисячним тиражем). При цій нагоді З. Фрончек передав пачку книжок польського перекладу авторові, сподіваючись, що весною наступного року відбудеться  її презентація в Любліні.

Голова Фундації «Вілла Полонія» Ян Сенк аж ніяк не випадково завітав у Пряшів. Згадана фундація підтримує творчі польсько-українські зв’язки. Вона ж ініціювала і підтримує Міжнародну премію імені Юзефа Лободовського. Юзеф Лободовський (1909-1988) був польським поетом, другом України і невтомним перекладачем української літератури. Пан Ян Сенк вручив письменнику Івану Яцканину Міжнародну премію ім. Юзефа Лободовського у номінації «Письменники з країн Східної Європи, книжки яких перекладено польською мовою» за книжку «Dobry już byłem».

Під час зустрічі було обговорено дальші можливості співпраці на нових проектах, які б у кінцевому результаті ще виразніше поглибили літературні контакти.

Участь у «Карпатській ватрі» в Ужгороді

Вп’яте в Ужгороді відбувався міжнародний літературний  фестиваль «Карпатська ватра – 2018» Цю дводенну імпрезу (8 – 9 листопада ) організатори присвятили Дню української писемності та мови.

В обласний центр Закарпатської України завітали майстри пера з різних областей, але і зарубіжні гості – літератори з Румунії, Польщі, Угорщини та делегація Спілки українських письменників Словаччини (голова СУПС Іван  Яцканин, прозаїки Василь Дацей  і Юліус Панько).

Фестиваль розпочався відкриттям книжкової виставки «Літературне добросусідство у сяйві «Карпатської ватри», де були представлені твори  письменників сусідніх областей, але і творчий доробок українських письменників Словаччини та інших  сусідніх держав. Про взаємну співпрацю могли  багато підказати експонати виставки «Із перекладацької ниви». У цій частині свята голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський  вручив письменнику Іванові Яцканину «Почесну відзнаку» Національної спілки письменників України за виразний внесок у літературне добросусідство між  Словаччиною і Україною.

Цьогорічну «Карпатську ватру» відвідав і заступник міністра культури України Юрій Рибачук, який, звернувся до присутніх такими словами: «Торік ми День української писемності й мови відзначали на Луганщині, 40 кілометрів від лінії фронту. Ми бачили, який великий відгук це свято знайшло в серцях людей. Цьогоріч Міністерство культури вирішило прокласти місток через усю країну: від Луганщини до Закарпаття. Хочеться зустрітися з людьми, які творять сучасне обличчя української літератури».

Складовою частиною «Карпатської ватри» була і презентація книги «Юрій Керекеш у спогадах і доброму слові». Йдеться про видання статей, спогадів та інших матеріалів про життєтворчість цього закарпатського українського письменника.

Святковий літературний вечір з нагоди Дня української писемності та мови та відкриття п’ятого літературного фестивалю «Карпатська ватра» розпочався в Закарпатському обласному  академічному театрі ляльок. При цій нагоді виступив і голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин , який наголосив: «Художнє слово, поезія, пісня  не знають кордонів. Рідна українська мова єднає українців, де б вони у світі не були. Пам’ятаймо: Україна є, Україна буде! Тож зберігаймо і утверджуймо нашу рідну українську мову!».

У ході літературного фестивалю відбулася творча зустріч письменників із студентами-філологами Ужгородського національного  університету. Нові імпульси у роботу окремих  письменницьких організацій приніс круглий стіл – «Традиції, здобутки, перспективи літературного добросусідства». П’ята цьогорічна «Карпатська ватра» завершилася урочистостями «Нас єднає українська мова».

«З берегів Дніпра до берегів Топлі»

Спілка українських письменників Словаччини і Окружна бібліотека імені Давида Ґудґесела в Бардієві зорганізували у читальному залі  Окружної бібліотеки в Бардієві  вечір спогад під назвою «З берегів Дніпра до берегів Топлі», присвячений українському письменнику, поету, перекладачу Віталієві Конопельцю.

Ця назва аж ніяк не випадкова, бо ж Київ і Бардіїв – міста, які тісно пов’язані  життям Віталія Конопельця. Колись в одному інтерв’ю він таки знайшов паралель між цими містами, коли сказав: «У Києві я народився, прожив частину свого життя. В Бардієві я вдруге народився, і цим це сказано.» Саме  проживаючи у Бардієві, у Словацькому педагогічному видавництві, відділі української літератури в Пряшеві появились його оригінальні книжкові видання поезії для дітей та для дорослого читача, які, до речі, значною мірою збагатили українську літературу Словаччини.

Під час вечора  звучали віршовані твори Віталія Конопельця українською і словацькою мовами.

Значну  частина вечора було присвячено перекладацькому доробку Віталія Конопельця. І не дивно, адже переклав поезію словацьких письменників – Мілана Руфуса, Яна Смрека, Івана Краска, Йозефа Лайкерта,  антологію словацької любовної поезії – «Я тебе дуже любив».

Свій спогад  про Віталія Конопельця надіслав з Братислави словацький письменник, поет Йозеф Лайкерт, якого збірку поезії «Вечоріння» переклав  Віталій Конопелець і у 2002 році вийшла в київському видавництві «Веселка».

Поет–перекладач Віталій Конопелець зумів увійти в самобутній художній світ дуже різних творчих особистостей і адекватно відтворити його українською мовою.

Вечір-спогад про Віталія Конопельця  засвідчив, що його творчий доробок чекає належної літературної оцінки.